Сьогодні громада, створивши живий коридор, проводила Героя в останню дорогу
10 січня 2025 року, виконуючи бойове завдання, у Донецькій області загинув наш земляк – Міненко Дмитрій Леонідович.
Дмитрій народився 1992 року в селі Велика Виска. Тут пройшли його дитинство та юність. Після закінчення Великовисківської школи, він здобув професію електрозварювальника, а у 2011 році розпочав строкову службу у Збройних Силах України, де зарекомендував себе як дисциплінований і відповідальний військовослужбовець. Командири відзначали його уважність, професійність.
З початком повномасштабного вторгнення Дмитрій став до лав Збройних Сил, де служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Його побратими глибоко поважали, довіряли йому та захоплювалися його мужністю.
Перше важке поранення Дмитрій отримав 14 січня 2024 року,
перебуваючи у складі свого підрозділу в районі села Новомихайлівка, Донецької області. Це була вибухова травма, акубаротравма та численні ушкодження. Після лікування він не залишив службу й продовжив боротьбу з агресором.
Загинув 10 січня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Богатир Волноваського району Донецької області.
У Героя залишилась мати, дружина та троє дітей.
Він віддав своє життя заради свободи та незалежності, і його подвиг залишиться у пам’яті назавжди.
Марʼянівський сільський голова Андрій Флоря та представник відділу Новоукраїнського РТЦК та СП висловили слова вдячності за мужність і відданість Дмитрія, підкресливши його величезний внесок у боротьбі за незалежність України.
Війна щодня нагадує нам про ціну свободи, забираючи найкращих, і наша громада вже втратила чимало Героїв, які віддали своє життя за мирне майбутнє. Їхні імена залишаться у наших серцях, а їхній подвиг – у нашій історії.
Вічна пам’ять Герою! Пам’ятаємо. Шануємо.
Слава Україні!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)