Відбулося прощання з героєм земляком - Олександром Степаненком.
Навчався у Польщі та з початком війни повернувся додому, сказавши: «Хто ж, як не я?»
Від перших днів вторгнення — доброволець, волонтер. У 21 рік вступив до спецпідрозділу «СХІД», отримав позивний «КРУТ» і виконував найскладніші бойові завдання.
За службу відзначений державними нагородами, зокрема медалями «За врятоване життя», «Захисник Вітчизни», «Хрест Сил спеціальних операцій», а також відзнаками ГУР, МО та Президента України.
13 серпня 2025 року загинув під Миколаївкою Харківської області під час виконання бойового завдання. Поданий до ордена «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Під час церемонії прощання з Героєм зі словами вдячності та скорботи виступили вчителі Великовисківської школи, які його навчали.
Бердник Микола Петрович згадав його як учасника та переможця численних спортивних змагань такі як «Сокіл-Джура», спортивно розвинутого та патріотично налаштованого.
Класний керівник Грабарь Ірина Ігорівна визначила його талановитим, сміливим, активним та всебічно розвинутим учнем.
А також вчителі висловили щирі співчуття батькам героя: Віті Анатоліївні та Олександру Михайловичу Степаненкам подякувавши їм за виховання сина, без перебільшення ГЕРОЯ УКРАЇНИ. Слава Героям України!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
