Протидія домашньому насильству

Що таке домашнє насильство

Насильство в сім’ї – будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім’ї по відношенню до іншого члена сім’ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім’ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному та психічному здоров’ю                           (ст. 1 Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» від11.11.2001 №2789-I)

Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав    правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.                                  (ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами)

Види насильства

Фізичне насильство:

• Побої, стусани, штовхання
• Перешкоджання вільному пересуванню
• Примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин
• Створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров`ю
• Погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди
• Позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності
• Перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу

Психологічне насильство:

• Погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей)
• Словесні образи та приниження жестами й мімікою
• Погрози відібрати дітей
• Шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди
• Булінг (цькування, переслідування, залякування)
• Постійний та цілковитий контроль
• Зневага як до особистості
• Постійна критика та насмішки
• Безпідставні звинувачення та формування почуття провини
• Обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування
• Нехтування правом на честь та гідність
• Безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді
• Дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус
• Примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами
• Погроза позбавити житла або особистого майна

Сексуальне насильство:

• Примушування до небажаних статевих стосунків
• Торкання інтимних частин тіла без згоди
• Змушення до статевого акту з іншою людиною
• Примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик
• Нав`язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню
• Примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми
• Примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів

Економічне насильство:

• Позбавлення їжі та води
• Обмеження доступу чи позбавлення житла
• Пошкодження особистого майна
• Перешкоджання у доступі до необхідних послуг
• Позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей
• Майновий шантаж
• Заборона працевлаштовуватись, навчатись
• Примушування до жебрацтва

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», в якому запроваджено комплексний підхід та визначено систему заходів щодо запобігання та протидії фізичному, психологічному та сексуальному насильству в сім’ї.

Дія даного Закону, незалежно від факту спільного проживання, поширюється на таких осіб:

•  Подружжя
• Колишнє подружжя
• Наречені
• Мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя)
• Особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти
• Особи, які мають спільну дитину (дітей)
• Батьки (мати, батько) і дитина (діти)
• Дід (баба) та онук (онука)
• Прадід (прабаба) та правнук (правнучка)
• Вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка)
• Рідні брати і сестри
• Інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука)
• Діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими
• Опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням
• Прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя
• Інші родичі, інші особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання

Законом встановлено, що до кривдника (особи що вчинила домашнє насильство у будь-якій формі) суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству може бути встановлено спеціальні заходи щодо протидії домашньому насильству. До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:

1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (виноситься уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України);

2) обмежувальний припис стосовно кривдника (видається судом);

3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (здійснюється уповноваженими підрозділами органу Національної поліції України);

4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування).

Розглянемо особливості деяких із основних спеціальних заходів, на які слід більше звернути увагу.

Терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи.

Вимога поширюється на місце спільного проживання постраждалої особи та кривдника незалежно від того, чи належить таке помешкання одному з них на праві власності, чи дане помешкання є орендованим, або право на квартиру/будинок належить родичам, знайомим тощо.

Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

Особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його до суду.

Обмежувальний припис видається судом у порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини – батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи – опікун, орган опіки та піклування.

Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, – за місцезнаходженням цього закладу.

Обмежувальний припис видається на строк від 1 до 6 місяців та може бути продовжений судом на строк не більше 6 місяців. Таке продовження має місце лише один раз.

Судом визначається один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього наступних обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Про видачу обмежувального припису кривднику суддя у встановлений законом строк інформує уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) постраждалої особи для взяття кривдника на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) постраждалої особи.

Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування кривдника у місці свого постійного проживання (перебування), якщо кривдником є особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку на день видачі такого припису.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

Таким чином, законодавство запроваджує нові заходи, які можуть бути застосовані до кривдника у разі здійснення ним домашнього насильства, або погрози його здійснення. Такі заходи мають захищати осіб, які постраждали від домашнього насилля та попереджувати таке насилля.

 Мар'янівська сільська рада є координатор на місцевому рівні напрямку запобігання та протидії домашньому насильству.

У зв'язку із запровадженням карантинних заходів, викликаних поширенням інфекції коронавірусу, появою нових стресових ситуацій та можливих фінансово-економічних труднощів збільшуються ризики вчинення домашнього насильства.

Якщо ви зіткнулися із домашнім насильством або стали свідком цього явища, вам завжди нададуть допомогу за наступними номерами та в наступних установах і службах:

15-47 – Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними й конфіденційними;

0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного) – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;

103 – виклик бригади швидкої медичної допомоги. Також, ви можете звернутися до будь-якого медичного закладу вашого населеного пункту. Згідно із діючим законодавством, у ньому обов'язково має бути визначений фахівець, відповідальний за надання допомоги постраждалим від насильства;

102 – виклик працівників районного відділу поліції Головного управління Національної поліції;

Інформація про відповідальних осіб Мар'янівської сільської ради з питань запобігання та протидії домашньому насильству:

 Проблема насильства в родині є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокості в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з перед умов злочинності в суспільстві загалом. Ця проблема небезпечна ще й тим, що від неї страждають діти. Страждають не лише від насильства стосовно себе, а й, спостерігаючи за насильством у своїй сім’ї, у майбутньому переносять цей негативний досвід у власне життя.

Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!

Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд.

Щорічно в Україні з 25 листопада по 12 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою, основною метою якою є: збільшити розуміння та обізнаність про усі форми насильства, гендерного насильства та забезпечення рівних прав чоловіків та жінок, та формування свідомості у всіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Дати початку та завершення Кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

Шістнадцятиденний період компанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада –Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок.

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними властивостями;
5 грудня – Міжнародний день волонтера;
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;
10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Нормативно-правова база щодо запобігання та протидії домашньому насильству

Закон України: Про запобігання та протидію домашньому насильству

Закон України: Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації

Пов'язані документи

Про затвердження Інструкції щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім'ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї: наказ Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту та Міністерства внутрішніх справ України від 07.09.2009 № 3131/386

Постанова КМУ від 26.04.2003 № 616 Про затвердження Порядку розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу

Н А К А З від 17.09.2012   №  581 Про затвердження рекомендацій щодо проведення щорічної акції "16 днів проти насильства"

ПОРЯДОК розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної  загрози його вчинення. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 16.01.2004  N 5/34/24/11 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.01.2004 за N 99/8698

Пам'ятайте, що насильству немає виправдання.

Бажаємо вам та вашим родинам міцного здоров'я, миру та затишку!